А слів твоїх цілющий живопліт
Бальзамом серце цілиться зігріти.
І я обняти хочу цілий світ:
Гаї, дерева, переліски й квіти.
Хмаринкою біленькою по небі
Пливе знов щастя, видозміни рух…
Я тішусь і сміюсь своїй потребі.
Схоже на те, що мед бува для вух.
Обгорнута словами, наче пледом,
Я на догоду усміхнусь тобі.
Дивує день лиш швидкоплинним летом,
Не даючи там місце ще й журбі.
<br>Тамара Назарук
