А хтось з вас вірить у любов?
Спитав мудрець присутніх в залі.
– Звичайно, можна й без розмов,
Без вашої моралі.
Кохання – є, і воно різне –
Хтось викрикнув позаду.
– Бурхливе є, спокійне, грізне,
А ви хотіли дать пораду?
Мудрець щиро посміхнувся,-
Отже вірите, усі?
По всьому залі розвернувся,
Сиділи тихо всі.
– Щасливий я за вас панове,
що вірите в любов.
Хотів би я спитати може,
Вас через 10 років знов.
Велика сила покохати,
По-справжньому, без болю й сліз.
Коли вона готова дбати,
Навіть, якщо впадеш ти вниз.
Якщо знайдете ту єдину,
Бажаю чистого кохання.
Щоб не було на половину,
А вічним було те бажання.<br>Ганна Карпенко
