Стираю дні народження з життя,
І від сьогодні я їх відміняю:
Віднині дорогі свої літа
Я віником із хати виганяю.
І дзеркало не пробує уже
Лічити сиві волосини в косах.
А я смакую сонячне драже,
Йому всміхаюся й дивлюся скоса.
Задмухую не свічки, а оскал
На торті, зліпленім з іржі й фантомів.
Павук-годинник п’є ще мій запал,
Снує з хвилин сіть у кутках заломів.
У сни я викидаю календар,
Де цифри розсипаються, як бісер.
І кожен день для мене новий дар,
Тож вимикаю часовий процесор.
Нехай цей день не прикраша кришталь,
Замість салютів сиплеться лиш попіл.
Я загортаю спогади у сталь —
Нащо мені оцей сумнівний допінг?
26 липня 2026 р.
