Згасає вогнище
без хмизу,
В очі в'їдається димок…
Згинає голову донизу
Багаж мій
спогадів, думок.
Скриплять дерева,
ворон кряче,
В води полоні осока…
Очі щипає дим добряче,
До хмизу
тягнеться рука.
Знов язики
вогню стрибають,
Гучно потріскують гілки,
Іскряться спогади,
дрімають
Мої натомлені думки.
19.11.2023.<br>Зубко Ганна

У вас гарні вірші