Я ніколи не боялась втрат
Не лякалась залишитись одна
Але знов маска на обличчі видна
Наче більше нічого в мені крім страт…
Я не просила любові у Бога
Не просила і щастя в дорозі
Але знов я в церкві на порозі
Хто я?
Я пішла покохавши вокзали…
Я не пам'ятаю здоровий сон…
Я пам'ятаю як нічого не знала,
Забагато зустрівши перепон…
Чи повернусь попросивши в себе пробачення
Не зберігла, не любила, покалічила…
Вже нічого крім мене самої немає значення,
Пробач моя люба дівчино,
що своїми силами знищила…
Я обіцяю відбудую тебе,
І дам шанс зібратись до купи
Пообіцяй! Збережи себе …
Ті сльози неначе отрута,
Відпускай…навіки
Відпускай …
Все буде, дай часу, я знаю все повернем
І кохай… Обов'язково кохай
Залишай і дихай сьогоднішній днем.
Маргарита
Без жалю оголення душі
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
