без назви

Яка жага, а пісня…
Такий душевний спокій осягає тіло при погляді на неї.
Серед тисяч людей її бачу найпершою.. Вона сяє!
І, немов отой перший сніг, так по землі ступає.. Плине!
А щоразу коли посміхається – крига в душі кресне.
Ті діти бігають навколо, наче янголята.
Вона так пестить їх волосся, як же її вблагати..<br>Роман Юрай