Коли розходяться люди кохані
Вони міцно тримають руки
Вони ідуть у світи незнанні
Дивлячись в очиці болючої розлуки
Їхні очі сплітаються в погляді,
Їхні руки тримаються, мов замок
У пам'яті блукають спільні спогади
Блукають серед мільйон думок
Він дивиться на її сумні очі
Торкається її уже холодних і тендітних рук
І розуміє, що без неї не такі світлі ночі
Що без неї слабкий серця стук
А вона дивиться на нього в останні хвилини
Сльози капають по ніжних щоках
Адже скоро дорогами в інші країни
Вона безсило полетить, як безкрилий птах
Люди, які закохані в душі
Та їхні останні секунди біжать
Вона буде приходити, коли падатимуть дощі
І біля нього уявно буде лежать…<br>viadin
