Літаєш. Високо: де місяцем зорі ціловані Крила тріпочуть
Голосом маниш
Слова ллються цівкою
Я п'ю їх до дна
Мою душу лікує їх глибина
І солодко й п'яно пахнуть в садах плоди
А себе не обманиш – стиснутий я в обіймах
Самоти
Торкаються ступні твердої землі
І наче колючі дроти під ногами
Не ти, не ти стаєш на мої сліди
Літаєш
А я по поверхні
Тупцюю
Ще скільки тих миль треба пройти?
Так не милі мені вони
Ти прилети
Бо щось мало без тебе тої землі
Ти прилети
Бо так ніби повсюди колючі дроти
Лірика
Без тебе мало землі
Автор:
Тетяна Гончар
Поділитись
