І як же мило берег гомонить!
Душею там,
а хочеться ще й тілом,
В промінні пташка
повз вікна́ летить,
А слі́дом вітер хвацько та уміло
Згори вслухаюсь
в щебет той, у спів,
У перемови жаб'ячі крикливі,
Якби́ ще хвилі плескіт долетів,
Що та́кож там,
в зеленій тій долині.
Шумлять кущі,
дерева за вікном,
У шелест верб якби́ —
він особливий,
У той, що заховався за горбом,
Вздовж всьо́го берега, долини.
23.05.2026.
Ганна Зубко
УВАГА!
Інколи пропускаю букви,
не ті пишу — маю проблему з зором.
Прошу вибачення!