Чи напівповна чаша, чи напівпуста?
Цей світ із попелу, а чи — з вогню?
Складна тут відповідь, чи може надпроста,
Але закута часом у броню?
Її шукаємо у дзеркалах думок,
А запитання — на граніті днів,
І кожна мить життя — наш вирішальний крок
Поміж тіней, серед яскравих снів.
Ця чаша — форма лиш, а сутність — у воді,
І світ — відбиток тисячі очей:
Хтось бачить неба темноту в своїй біді,
А хтось — блиск зір далеких в тьмі ночей.
Не час розставить крапки в тому майбутті,
Не знайдеш відповіді із книжок —
Лиш ти вирішуєш, що є в тебе в житті:
Вода у чаші чи до мрій стрибок.
25 липня 2026 р.
