Болить душа, за рідну Україну
Уся в крові, але єдина
Ми всі сім'я, один кордон
Кацап прямує у кобзон
Вони тварини, дохлої природи
Не знають, що таке людська порода
Не знають ні жалю, ні болю
Бо хочуть вкрасти нашу волю
Але ми легко не здамося
Розправивши своє волосся
І причесавши бороду, ми ринемось у бій
Де кожен знає, що він свій
Ми битемось, як справжні козаки
І в цю секунду потайки
Пихаті морди пиздять наші гроші
Прекрасно знаючи, що ми не можем
Тримати Бахмут, Маріуполь, Соледар
І є на небі купа хмар
Де Бог приймає душі тих
Кого нема уже в живих
І плачуть люди, плаче мати
Дочка не може подолати
Весь той страшний і сильний біль
Який приніс кацапський мир.
Гвоздик Михайло
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
