Ти добре тримаєшся в рамках,
Думки наповняєш хорошим.
Та важче вставати щоранку
І справа далеко не в грошах.
Твоя невід'ємна частина
Майстерно вживається в ролі.
Біжиш від сумної рутини,
А кава смачна як ніколи.
Будуєш міцніші кордони,
На згадку лишаються миті.
До кави лише крик ворони
Лунає у вікна відкриті.
Відлунням торкається шкіри,
Аж серце стискається в грудях.
Для щастя бракує нам віри —
Давно розгубилася в людях…
©️ Любов Інішева (червень 2026 р.)
