Бувай, Зимонько!

Ти прийшла до нас тихенько,
Принесла з собою сніг,
Обсипала рідну землю,
І дерева, і поріг.
Ти мережева на вікнах малювала з морозцем,
Річку льодом покривала ніби диво-кришталем.
Та прийшла пора прощатись,
Час весни, тепла прийшов.
Прощавай, Зимонько ясна,
Сніжна, біла і прекрасна!