Зректись від усіх.
В останню мить змінити думку,
і стати вільним.
Черпати сили із недр спаплюжених пісень,
розмовно-мислючих прогулянок з собою.
Мати сили на гарні ранки,
(в останній раз, бачив їх десь о третій)
Ніжні від утоми вечори
(кожен з них такий, я не дивуюсь)
Та бурхливі ночі
(думками не даю собі поснути)
Час від часу мабуть сумно,
Від часу відділяє мене сум,
Над сумом мабуть час силу має.
О, а вже, світає..<br>Коткін Віталій
