Мені чому́сь на думку не спадало,
Та й навіть гадки, звісно, не було́
Про те, щоб горе нас усіх спіткало,
І кров стікала людям на чоло.
Від вибухів прокинулися вранці,
Не вірили, що всюди вже війна,
Що нас прийшли вбивати голодранці,
Бо їм віддав вказівку сатана.
В диму й вогні був той лютневий ранок,
І вибухи лунали всюди в нас,
Це лиш частина вражих забаганок,
Настала чорна днина, чорний час.
Та вірити в таке ми не хотіли,
Та й світ проснувся, бо до того спав,
І ми в ту мить всього не зрозуміли,
А ворог всіх нещадно убивав.
Замислилась, задумалась Європа
І руку допомоги подала́,
Збагнула, що з ворожого прито́пу,
Нікчема на святиню посягла.
Ми віримо, що буде ПЕРЕМОГА,
Ми ворога здолаєм у бою́,
До неї нам торується доро́га,
І буде МИР у нашому краю́.
13.12.2022 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
<br>КОРОЛЕВА ГІР КЛАВДІЯ ДМИТРІВ
