Серед чистої,
Одинокої краси,
Білий лебідь
Проглядає вінтажно.
Його образ тихенько застиг,
Перед дверима,
Що стоять так поважно.
Наплакавши собі срібне море,
Можна проплисти і шлях:
До просторів нових,
В невідоме.
До свободи.
Крізь боротьбу
І крізь страх.
Mars 𖤐<br>Маша Симоненко
