Та ні – «все добре»
Крізь біль, слова летіли з уст моїх
Коли душа тяжіє за минулим,
Коли немає вороття.
Я в поезію ринаю,
І відповідь знайти
Я в римах намагаюсь,
Та марно в них тону
Коли доля, мрії поглинає
І стіни у вʼязницю обернулись,
Там світло вже не виникає…
Та темряви всередині немає
Тільки глибока тиша…
Вона свій голос підіймає
І мовить до душі моєї
«Ти – програєш»<br>Євгеній Тудовші
