Чому Росія знищує Україну,
Коли в усьому ми не винні?..
Я вірю — буде перемога!
Й живими всі вернуться з дороги.
Бо сльози дитячі — важкі, як земля,
Дитина в тривозі, дитина — маля…
Всі плачуть, всі серцем боліють,
І дні мов роки поволі минають.
Перший день — найстрашніший з усіх,
Та це був не кінець, не останній наш крик.
Ракети летять, гуркоче біда —
Небо ридає, земля стогне йде війна.
Другий день — смерть крадеться зранку,
Скільки загинуло… Йде паніка й жах.
Третій день — важкий, та не край.
Ми тримаємось. Сили тримай!
Ми — українці. А значить, незламні.
Вогонь в серцях і думки не марні.
Головне — памʼятати героїв завжди.
І тоді перемога — це справа руки!
Перемога — за нами!
<br>Бура Вікторія Олегівна
