Край дороги
спориш розстелився,
У насінні довбуться пташки,
В пам'ять сон,
ще із ночі, вселився,
Повернув у минуле думки.
В ніжну юність, де очі горіли,
Молодечий де дух веселив,
В випускний,
де світанок зустріли
Й світлу пам'ять
назавжди лишив.
Веде стежка, вітрець повіває,
Підкрадається втома до ніг,
Все той сон доганяє, вертає
У минуле далеких доріг.
Ганна Зубко
29.09.2024.
