Тут сморід в’ївся у метал.
Тут маска зовсім не рятує.
Тут трупний запах у кістках,
І чад у просторі лютує…
Тут скам’яніла голова.
Тут тільки думка про спасіння.
Тут відчай змінює життя —
І кожен подих — як везіння.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
