ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Воєнні    Везіння…

Везіння…

Тут сморід в’ївся у метал.
Тут маска зовсім не рятує.
Тут трупний запах у кістках,
І чад у просторі лютує…

Тут скам'яніла голова.
Тут тільки думка про спасіння.
Тут відчай змінює життя —
І кожен подих — як везіння.

Автор: Maks Gromov
🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]