І задивилось небо в річку
Після тривалої грози,
На свою гарну, нову стрічку —
Веселку в різні кольори.
І задивилась річка знизу,
Й струмок — дорогою спішив,
Погнала в небо вітер звичка,
Зблизька поглянути хотів.
За ним вслід погляд ув'язався,
Обцілував ті кольори,
І, задоволений, подався
Блукати в тихі береги.
Туди-сюди мотався вітер,
Веселки колір блід, зникав,
Його розвіяв, наче витер,
Чи поміж хмари заховав.
06.12.2024.
Ганна Зубко
