Весна прийшла! Ні! Прилетіла!
Розкрила свої диво-крила.
Махнула,- вітерець з’явився,
Війнув, дмухнув, дощем умився.
Прийняв із вдячністю дарунок :
Жаркий від сонця поцілунок.
І нумо щедро роздавати,
Повітрям теплим обіймати.
Він затягнув в танок грайливий
Пташину зграйку гамірливу.
Весну схопив, – нумо кружити,
В танку шаленому летіти.
Весна все зеленню вкриває,
Летить, сміється і співає.
Бурлить життя, кров розганяє.
Весна кохання призиває.
Бог Купідон, кидає стріли.
В кого попав, – усі вціліли,
Лише міняється довкілля :
Кохання, щастя, божевілля.
Кружляє вітер із Весною
Бог Купідон мчить із стрілою.
Стріла в повітрі забриніла.
Весна прийшла! Ні! Прилетіла!
03 березня 2026 р.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
