– Небесна отара –
По небу хмаринка пливе,
й пухнасту отару веде,
плине небесна блакить,
обрій приховує вмить.
На полі пожате колосся,
зібрали в снопи косарі,
очами до неба стримію,
і плавно стікають хмарки,
стільки свободи і дива,
літають по світу вони,
і сонце сідає квапливо,
в рожевий фарбує твердінь.
А я все ще в небі витаю,
той дух неприкаяний мій,
що пензля й пера силу знає,
йому я довірив свій хист.
( Автор: Сильвестр Кривенко )
