Весна. А так багато сліз…
Зруйновані садочки, школи, храми.
Журба зі смутком скрізь переплелись,
Залишивши на душах наших шрами.
Весна. Вже розпочався піст.
Немає тиші, чуються гармати.
До мене, мила, прошу, пригорнись,
Щоб разом біль могли ми вгамувати.
Весна. А ще багато сивини…
Сумні жінки. Й батьки змарніли.
І враз їх доньки виросли й сини.
То хай молитви додають їм сили.
Весна. Що бачила ти ще?
Твоя земля вся в опіках і ранах.
Нехай же обіпреться на моє плече,
Я захищу від лютого тирана.
Весна. Дощами рясними ридає…
І чуємо у небі людські стони.
Слізьми омиєм ноги ми Христа,
Бо молимось за мир біля ікони. <br>Ірина Сонце
