ВЕЧІР ДЛЯ НИХ
Кав’яр червоний смакувала,
Іскрилось в келиху вино,
На думку спало, пригадала…
Заглянув місяць у вікно.
Кав’яр, неначе намистини,
Вино, вогонь і білий сніг,
Вона всміхнулась без причини –
Її торкнутись спогад зміг.
Він частував її шампанським,
Постійно в келих доливав.
Той вечір був таким коханським,
Здавалось – час завмер і став.
Вогонь потріскував в каміні,
Кав’яр й шампанське на столі,
Застивший погляд на коліні
Й між ними щастя на крилі.
В повітрі пахло мандарином
І сніг торкався підвіконь,
Вона була його єдиним
Палким натхненням, як вогонь.
Він обіймав за плечі ніжно,
Неначе шовк – її рука,
Була уже година пізня
І грала музика легка.
Кав’яр, вино і він із нею,
Глибокі й щирі почуття,
Вона для нього є зорею,
А він для неї – відкриття.
17.11.2025 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1051640
