Інтимна мить спалахує бажанням.
Я відчуваю присмак на губах — солодкий, але ще зарано,
бо вже здаля я відчуваю й страх.
Невже між нами це кохання?
Давно не бачила його… а може, зовсім і не знала.
Ця партія — наосліп, в доміно.
Всі навички, здається, розгубила
і пильність втратила лише на мить.
Ти не обрізав мої крила — їх вже давно нема,
там навіть не болить.
Слабке і втомлене дитя,
беззахисне, розгублене створіння — так бачив ти.
Та це не зовсім я: у мене вирване, але міцне коріння.
Неначе птаха з попелу злечу,
не раз вже падала й вставала.
Життя навчило до схочу, пиши,
Тепер диктую свої правила.
Стефанна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
