вид за вікном теплом вражає натхненні очі ладним змістом
його він стрімко набуває в міцних твоїх палких обіймах
сірезне небо офарбує безмовний затишок за містом
увечір усміх твій мрехтивий проб’є похмурість враз промінням
найзліші морозь, сівер, стужа з тобою поряд тануть й гріють
найнеквітучіша місцина крізь призму щастя зеленіє
у дотиках твоїх відчутно все те про що так кожен мріє
там спокій мій, мій дім, притулок для ста причин з тебе п’яніти
