Нитка до нитки — мов серце до серця,
Вишита пісня на білому льоні.
Кожна стежинка – це мамина ніжність,
Кожен узор – то традицій долоні.
Червоне — то кров, що палала в боях,
Чорне — за тими, хто світ цей покинув.
Сині то хвилі, що кличуть у шлях,
Зелене – це луг, що росте безупину.
Одягну й піду між людьми, у світи,
Вишиванка — це код мого роду.
В ній є і предки, і мрії, і ти,
І сила нашого незламного народу.<br>Валентина Харченко
