Вкраїна, зморена до сліз,
Така страждальна й многотерпелива.
Вкраїна, зморена до сліз,
Недавно ще така була щаслива.
Не знала, що насунеться гроза,
Й сусідські стріли землю всю засіють.
А вірила, що ось пройде вона,
І колоски пшеничні вже доспіють.
Вони доспіли, вишикувавшись в ряд,
Грудьми од вітру землю затуляють.
І ворога пославши в пекло,
Душею чисті, в дім свій повертають.
І це зернятко, що зросло у лан,
Від віри і від духу зеленіє.
І не зламать сусіду Божий план –
Ісус серця дітей леліє.
А в планах цих Вкраїна розквіта,
В піснях співучих і у вільнім слові,
Вся в вишиванках з Богом на вустах
Подяки піднесла святкові.
І заколосяться у полі всі жита,
Й пахучим цвітом ніздрі залоскоче.
Моя країна вірою свята,
Бо саме це Господь для неї хоче.
<br>Любов Колодій
