Вона була прекрасна як осінній вечір,
Вона була як птах що відлетів.
Очі її мов той каштанчик з печі,
Який закинули туди без простих слів.
Вона була чарівна як метелик,
Укутаний у кокон із краси.
Її усмішка як тепленький вітер,
Майнула і залишила свій слід..
Вона була прекрасна як прикàзка
Написана між всіх тих сторінок
Любила її голос той сріблястий
І так любила той її смішок..<br>Тетяна С.
