Втома

Втомили душу долі повороти
Забіги сходами життя то вверх то вниз.
І ми незграбно ідемо в польоти,
І розбиває ось об скелі наче бриз.
Втомилось тіло від людських кинджалів,
І поглядів, що в спину приліта.
От мати б нам броню собі зі сталі,
І жити довгії,спокійній літа.
Втомились ми від злоби і образи,
І натягнулись нерви як струна.
От скинув би весь світ оту заразу
В наступила б іншая весна.