Лягають наші Українці
Й більш не сможуть встати,
Їхні долі найстрашніші,
Не повернуться до хати!
Серце близьких б'є настільки –
Що не передаси словами,
Заснули хлопці всі навіки,
Жінки зробилися вдовами!
Що відчула душа рідна,
Від такої втрати?
Батьки лишились свого сина,
Кричить та плаче мати!
Скорба залишилась назавжди,
В пам'ять посилилась,
На небо щоб він зміг попасти –
Господу молилась!<br>Владислав Набок
