В руці цигара та коньяк.
Промінь сонця за горами промайнув.
Лиш я помер, напевно, рік назад,
Коли відчув розлуку в серці та недугу.
На дні я, не спущуся нижче,
Не має сходів, і падаю я вниз.
Минає рік, тебе вже не зустріну,
Тільки в серці все палає скрізь.
Зрозуміє той, хто тільки бачив
Кохання втрачене назавжди.
Пробаче тих, хто лише образив,
А не того, хто захищав безстрашно.
Оскаржить кожен, хто не в силах,
Дороги іншому уступить.
Ревнує той, в чиїх жилах
Кров палає крізь дощі.
І щастя не зустріне
Хто розлуку не пізнав.
Лиш той, хто втратив,
Ціну велику він віддав.
Пройдуть часи, настане світло,
Кохання ти своє знайдеш,
А перше втрачене кохання
Не забудеш, з ним помреш.<br>Гаврилюк Д.Ю.
