Відбиток твого ДНК

Я звів свій зір немов з безодні
Вона сіяє наче недосяжна моя зоря
Правила гарні, але суворі
Вона приходить і каже
<< I’m sorry >>.
Гордість свою розтрощену тихо
Покладу на сніг
Лиш залишиться при мені
Собача вірність моя.
І в душі моїй згореній до тла
Залиши хоча б відбиток свого ДНК
Чорна муза ти моя.
Назавжди залишаються з нами
Тільки наші навзаєм завдані рани.
<br>Іванна