Ми люди — та не ідеал,
У нас і сила, й слабкість є.
Хтось слабкість в гордості сховав
І его пестує своє.
А хтось, на рівному упав,
Підвівшись, силу він набув.
Сказав: то Бог урок послав —
Його прийняв і не забув.
Іде вперед — без зайвих слів,
Без скарг на долю, без образ.
Він знає: істина без сліз
Стає міцною, мов алмаз.
Як визнаєш, що ти слабкий —
Долаєш власне горде «я»,
Спустивши его з висоти,
Стаєш сильнішим — день від дня.
29 березня 2026 р.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
