Відійшли мої мрії від мене,
Поховались, втекли почуття,
Мов барвінком,
байдужість вже стеле
По стежинах, дорогах життя.
Птахом спокій у двір залетів,
Тихо тішуся, щоб не злякати,
Світ душевний цього так хотів,
Своїм щастям став називати.
Ганна Зубко
18.10.2024.
