Чому плететься чудернацько нить буття ?
Чому його уроки неминуче
Лягають візерунками життя
У серці залишаючись больче?
Та біль – не біль, і сметь – не смерть
Лиш мозок
Окутує, оманює, зове
Дорогою таких смішних помилок
Наосліп всіх людей кудись веде
Туди де кожен свій проходить шлях
Де кожен усвідомлює потребу
Творити, вірити, любити і прощать
А Не заповнювати лиш життя "анкету"
Та все мине.
Усе завжди минає
Залишься лиш істини просвіт
Коли всітанок промінь простягає
І візерунок більше не болить<br>Sens
