Війна не питає дозволу.
Вона просто входить в дім.
Роззувається чоботом брудним
По білих плитках і мріях твоїх.
Вона не геройська — вона
Завжди пахне потом і страхом.
Вона жере молоді обличчя
І давиться чорним сміхом.
І навіть коли буде тиша —
Не плутай її з миром.
Бо мир — це коли не ховають
Синів під жовто-синім символом
25.03.2026
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
