І знов все як уві сні страшному…
Прокидатися від паніки рідних,
Бігти від звуку ракет…
А потім сидячи у холодному підвалі, рахувати звуки ракет.
Чому я не можу жити спокійно,
В Україні цій рідній,своїй.
І знов чути вибух…
І знов сидячі у підвалі,молюся за здоров'я наших бійців.<br>Анастасія Заніна
