* А ми порою гордими буваєм
І забуваєм,що існує щось людське…
Про щирість,доброту,ми часто забуваєм
Й ногами топчемо усе,що є святе!
Ми часто думаєм про себе,свої плани,
Свої бажання,інтереси та життя…
А забуваєм ми,що дні нам дані,
Щоб не для себе тільки нам проводити буття…
Ти не звертай увагу,як не цінують
Й не помічають твою доброту-
Таким відношенням,вони себе руйнують
Коли наслідують неправильну мету!
Ти не ломай ніколи свою віру,
Коли не зрозуміють,насміються,відійдуть…
Коли людина вже не відчуває міри
І забуває про духовні принципи та їх всю суть…
Твоє життя призначене для тебе Богом
Та почерк,маєш право ставить свій,
Але запам‘ятай!Що перед вічністю,там,за порогом-
Тебе чекає результат твоїх лиш дій!
Тому,не витрачай життя намарно,
Роби добро і не чекай взамін…
Бо так,як сонце сходить дуже рано,
Так Божа милість зійде над тобою,ну бо Вірний Він!
Життя проходить дуже швидко,
Але залишиться важливим лиш одне-
Коли обірветься життєва нитка,
То актуальним буде,все що було лиш Святе!!!🌹<br>Ірина Вишневська
