Сучасні вірші про війну: авторська поезія незламності

У бурю, у грім, у важкий перелом, Ми стали стіною — серцем і словом. Коли навкруги — лиш дим і вогонь, Ми тримаємось разом — не йдемо осторонь. Ми різні, та разом — єдине зерно, Що крізь буревії проросте все одно. Не зламає страх, не здолає тьма, Бо […]

У мороці ночі, де тиша густа, Де вітер, мов плач, шелестить по листах, Я йду, не вагаюсь, крізь біль і жахи — Бо світло живе в мені, а не страхи. Хоч тінь огортає дороги й думки, І зір не знаходить знайомі стежки, Та серце палає, мов іскра жива […]

Плече до плеча — і вогонь не страшний, Ми разом ідем крізь тумани війни. Долоня в долоні — надія жива, Нас правда тримає, нас віра веде. Коли в небі гримить, а земля дрижить — Ми серцем стоїмо, душа не мовчить. Бо поруч — брат і сестра, батьки і […]

Чорна хмара над полем зависла, Понесла у собі крик і грім. Серед тиші — не пісня, а свисти, І земля вся здригається з ним. Тут безкрає поле цвинтаря, Де ще вчора колосся цвіло... Тепер тут — домівка лицарів Їхні тіла, та розбите чоло. Птах не летить, лиш дим […]

Стоїть стара мати край вікна, У серці — тиша і війна. Свічка палає — світла жменя, А сина немає не в ніч ні в день… В руках хустинка — вся в сльозах, Молитва гасне на вустах. «Вернись живим…» — ще шепче ніч, Та тиша впала, мов кришталь — […]

Там, де більше нема дому, Де усе згоріло вмить, Сниться мати на порозі — І дитинство ще дзвенить. Де вікно у світ розбите, Де мовчить старий поріг, Там колись пісні співали, А тепер — вогонь і крик. Там, де хата була біла, Де бузок цвісти любив, Залишилась лиш […]

Порожнє серце мого сина — Не б’ється так, як билось вчора. У ньому – вибухи і міни, І зірвана дитяча школа. Його душа – мов сіре поле, Де сніг упав на слід солдата. Він повернувсь… У нього горе, І тінь, з якою важко стати. Він не кричить — […]

У бурі, в грозі, крізь полум’я й дим, Несемо ми правду — у серці, живим. На землі, де стоїть кожен метр — як сталь, Ми — незламні, ми — віра, ми — крила й кришталь. Молитва у шепоті, постріл — у відповідь злом, Та не згасне віра під […]

Стоїмо, наче скелі у морі, Нас не зламає ні шторм, ні вогонь. Ми не зрадим в важкій цій порі, Тих, хто впав за свободу — за сон. Стоїмо, бо у серці — країна, Материнська любов і поля. І допоки живе Україна — Не схилиться наша земля. Стоїмо — […]

Серед гуркоту, що рве думки, Я йду крізь грім у пошуках тиші. Не кулі, не вибухи , не крики людські, Ті що у серці мене не залишать. Мовчання — мій щит і мій гріх, Його я тримаю, як зброю. Бо в тиші — слова, що не зміг, Сказати […]

Коли замовкне грім на цій війні, І небо привітає з перемогою, Ми вийдемо — у сонці, осяйні, І кожен вирушить своєю дорогою. Коли затихне дзвін важких гармат, І тиша стане більше, ніж мовчання, В очах солдат засвітиться заклад Надії — як любов після страждання. Коли замовкне залп ракет, […]

У тиші часів, де мовчать небеса, Летять наші мрії, як світла роса. І в серці Всесвіту, в зорянім листі — Імена вирізьблені у вічності. Не стерти їх вітром, ні плином доби, Вони — як вогонь у глибокій журбі. Живуть поміж зір, у легендах, піснях, У пам’яті в серці […]