Вірші про війну: поезія мужності, болю та незламної віри

Під крики вітру і гуркіт грому Вони стоять без страху, мов граніт. Мінометники тримають оборону, В їхніх руках ---- перемоги мить. На плечах ---- сталь, у серці ---- відвага, У погляді ---- рішучість і вогонь. Вони ---- опора, міцна, як присяга, Що захищає нас та плавить бронь. Координати […]

Десантно-штурмові війська---- Сталева воля, міцна рука. Вітри свободи крізь бурю й грім Завжди готові в бою страшнім. У небі синьому вони живуть, Летять орлами й безжально б'ють. За рідний край, за кожен дім, Стоять, як щит, бо зброя в нім. Камуфляж і стяг, вогонь в очах, Непохитні в […]

Тихий ліс, в гілках шелестить, Мовчазний, як тінь, він сидить. Очі, мов сталеві ножі, Відшукують ворога в його межі. Вдих і видих ---- і час зупинився, Пульс у грудях, мов бій завершився, Вогонь в прицілі холодний і чіткий, Суддя невидимий, та дуже міткий. Не для слави і не […]

Він мов маяк у грозових вітрах, У серці має ввогонь і страх. Плече підставить, коли тяжко йти, І першим стане під час біди. Його слова ---- це наказ і закон, За ним ---- мости, за ним ---- рубікон. Веде до світла крізь морок і дим, Він завжди поруч, […]

Відвага й серце в одного єдині, Тримають життя на тонкій павутині. Лікар військовий ---- солдат у халаті, Боротьба ---- його зброя, а не автомати. Він чути не може про втрати і біль, Рятувати поранених ---- це його ціль. Під обстрілами ---- його поле бою, Де світло життя оберігає […]

Військовий капелан, мов тихий промінь, Що світить крізь пітьму у буревій. Він слово Боже пронесе крізь втому, Стає підтримкою у час лихий. В окопах, де земля гуде і стогне, Де кожен крок ---- на лезі між життям, Він молиться за воїнів і Бога, Із вірою тримаючи щит там. […]

Залізні нерви, тверді мов граніт, Він там, де страх зазирає в зеніт. Де вибух лунає один за одним. Сапер ---- наш герой, український це син. Руки обережні, як крила птахів, Очі вивчають узори шляхів. Земля ---- мов загадка для кожної групи, Де кожен крок ---- це робота щупа. […]

ДУМКИ, БЛАГАННЯ, БІЛЬ І СЛЬОЗИ Сиджу вечорами, та й думку дума́ю, Коли ж ПЕРЕМОГА? Коли?.. Я не знаю… Коли вже потвори з Вкраїни піду́ть І місце з бетоном для себе знайдуть? А думка злітає, снує́ться, кружляє, Надію на МИР в Україні плекає, Щоб ворог вступився з святої землі́, […]

У ВИБУХАХ КУПАЛИСЬ Гаратали по столиці Ці́лу ніч потвори І без голки вишивали У небі узори. Ті узори нас не тішать, Від них не радієм, Від тих вибухів й узорів Тремтимо, сиві́єм. Ні кінця нема, ні краю, Ма́буть, і не буде, Та найгірше, що від цьо́го У нас […]

БІДА І СЛІЗОНЬКИ ГІРКІ Потвори знову нас атакували, Влучання є в будинки житлові, Страху́ і горя люди знов зазнали… Чи лідери це бачать світові́? Ніхто убивць чому́сь не зупиняє, Минула ніч, що принесла́ біду, Нас ворог атакує, убиває, І все, як на долоні, на виду. Найдовша ніч… Вона […]

ОХМАТДИТ Як же боляче і прикро… Та чи буде судний день? Верхово́дить бидло звикло, Й люд Вкраїни – їх мішень. В чо́му ж діти завинили І за що вбивати їх? Що ж ви, нелюди, творили? Вам незнане слово ГРІХ? ОХМАТДИТ наш знали в світі, Там надія все жила, […]

НАМ СПОКІЙ ТІЛЬКИ СНИТЬСЯ Нам спокій тільки сниться, Нас знову атакують, А світ лиш звик диви́ться І зо́всім нас не чують. У небі знову ві́йни, Висока небезпека. Хто жах оцей наді́йме? Чи вчують нас здале́ка? Бою́ся, що не вчують, Ніко́му ми не треба, То ж ру́ки у молитві […]