Сучасні вірші про війну: авторська поезія незламності

У полі, де пшениця колосилась, Тепер — вогонь і сталь, і дим густий. Там, де колись дитинство веселилось, Звучить війни невпинний, лютий бій. Гримлять гармати, небо рве залізо, І сльози капають з очей землі. Тут кожен метр — вже не просто тризна, А крок до волі в крижаній […]

Гримить земля, і небо плаче, Та він іде мов буря, наче. У грудях —серце не з каміння, А полум’я з вогню й терпіння. Його не зломлять ворожі лави, Бо він воює не задля слави. В ньому віра, Батьківщина, Щоб була вільна Україна . В очах і біль, і […]

Звалилась горем всім на плечі, Така мерзенна і страшна, Сон ночі десь і плач малечі В руїни кинула вона. Гуде війна над головою, Руйнує все, вбива життя, Ракет тих рештки, що як гною, Прийма з огидою земля. Не колосяться там вже ниви, Червоним болем мак цвіте, Димлять пожежі, […]

Вони не носять пишних орденів, Не гримлять промовами зі сцени. Та в тиші днів, в турботах, без зневір — Творять дива для рідної країни. Вони — ті руки, що вночі не сплять, Печуть хліб, будують палаци із руїн. Вони — ті плечі, що усе стерплять Несуть, не просячи […]

Крізь бурі, крізь морок, крізь темні часи, Йдемо ми вперто, без крику й сльози. У серці — надія, у жилах — вогонь, Несемо крізь світи свій правдивий закон. Не страшні нам вітри, ні важкі перешкоди, Бо за нами — любов, і земля, і народи. Кожен крок — це […]

Крізь полум’я, крізь грім і страх, Несеться пам’ять — вічний стяг. Вона горить, але жива, У ній — і сльози, і слова. Обличчя тих, кого вже слід — У серці, наче заповіт. Їх голос — шепіт в тишині, Як гомін пташок на весні. Горіли села, падали мости, Але […]

У небі рев — то не громи, То гармати кричать з пітьми, Розривається день на двоє, Кров і попіл — а ми йдемо строєм. Сонце ховається за дим, Світ здається якимось чужим. Плаче мати біля порогу — Син не вернеться вже з дороги. Крик гармат — мов лють […]

Відвага — в серці, не в броні, Вона палає в кожному вогні. Крок уперед, коли страх позаду, Віра у правду, в життя, не в зраду. Честь — це не слово, це вибір щоденний, У вчинках простих, у думках здійснених. Це руки, що тягнуться, щоб захистити, Це слово, що […]

У тиші ранку, в сяйві свіч, Встають із снів солдати в ніч, Їх голос — шепіт вітру з гір, Їх крок — у нашім серці мир. Вони лежать, але живі — У думці, в пісні, в молитві. У кожнім стягнутім бинті, У полі чистім, у житті. І тіні […]

Небо над фронтом — тривожне, сиве, Кулі свистять, мов пісні над нивою. Де колись жайвір співав у ранкові, Смерть тепер ходить, в броні й безслов’ї. Сонце ховається в димах і згарищах, Сльози у вітрі — мов кров у марші. Та попри біль, крізь вогонь і втрати, Серце солдата […]

Верба в тумані коси в річку опустила, І, чиста як сльоза, по травичці знову Стелиться світанкова роса. Кришталеві намистини ранкової роси Листочки прикрашають, Травичку прикрашають, Світанку чарівної додають краси. Послухай тишу, вдихни повітря, візьми Енергії, і в тілі її додому принеси. Візьми на цілий день її, У час, […]

Вже цінники на всіх він почепив, А потім добре відпочив. У своїй уяві хворій, на розсуд свій, Нікого вже не пропустив, Характеристику він кожному зробив. І місце кожному в житті На розсуд свій визначив. Того навіть не збагнув, Що все життя з рук людських Він їв, і кошти […]