Вірші про війну: поезія мужності, болю та незламної віри

Не знаю я, як ви воюєте в окопах. Та знаю про жорстокості боїв. Я пам'ятаю двадцять чотринадцять, і Краматорськ... Як вистояв в борні. Сьогодні теж війна... Важка й злиденна. І Краматорськ тримається незламно. А я далеко... Хоча й згадую щоденно Про тих, хто місто захищає справно. Щоденно вранці […]

Літнє зоряне небо – це найчарівніше видовище природи, Яскравість , яка додає літу вроди. Споглядання безмежних просторів Всесвіту, Свято молодості й краси цвіту. Дивлячись у небо, розумієш, який Всесвіт могутній! А над головою – найяскравіші зорі літа, Різних сузір’їв – це Літній Трикутник, А серце спокійне і страх […]

Золота осінь – це симфонія яскравих кольорів, Це не просто пора року, а мить приємних відчуттів. Легкий смуток і свято, розкішні шати. Урочистий, чарівний бал, Де учасників вдячних повний зал. Легкий смуток та свято – усе завмирає Перед зимнім сном , А золото нам платить За працю нашу […]

Золота осінь – це симфонія яскравих кольорів, Це не просто пора року, а мить приємних відчуттів. Легкий смуток і свято, розкішні шати. Урочистий, чарівний бал, Де учасників вдячних повний зал. Легкий смуток та свято – усе завмирає Перед зимнім сном , А золото нам платить За працю нашу […]

КРОВАВИЙ ПОТЯГ Ось знову вдарили потвори, Життя забравши у людей, Прине́сли знову біль і горе… Коли ж не бу́де в нас смертей? Коли не будуть в нас стріляти, Сміття убивче запускать? Чи при́йде час, щоб їм сконати? Чи довго нам на це чекать? Дніпро… Руйнації і жертви, Усюди […]

Червоні маки – це символ достатку, Яскрава, нестримна краса. Їх вітер колише та дощ напуває, І ранком вмиває роса. Короткий та пишний період цвітіння, Мить пристрасті й кохання, - це час настав, Палкої і чистої любові пізнання. Колір насичений червоний – це символ Палкого почуття, але для тих, […]

Не встигла ще вимовить "мама", А вже — у труні. Не впала, не вмерла від хвороби — Вбита. В своїй стороні. Мов ангел — втомилась літати, Її — не верне ні жаль, ні час. І світло в очах її тата Погасло в ту мить... назавжди. Враз. Її берегли, […]

Спогади юності, анютині вічка, братчики, Або братки, моя вірна товаришко, Ці квіти на балконі в юності Вирощувала ти. Квіти на балконі – це елементи декору, Які створюють атмосферу простору, І погляд перехожих переводять угору. Віола, анютині вічка – це родина фіалкових, Славиться різноманіттям кольорів Та є прикрасою балконів […]

Перші промені сонця, стріли золоті, Пронизують крони густі. Абсолютна тиша ранку, перервана лише Шелестом листя та співом птахів В кленовім гаю на світанку. Краплі роси, наче дорогоцінне каміння, Виблискують в сонячних променях, Концерт ранковий починає соловей –соліст –птах. Звичайне павутиння виблискує, мов срібні ланцюжки, Не заростуть до гаю […]

Карпатські гори – велична, унікальна природа: Вершини гір, густі ліси та животворні річки – Це Всевишнім створена неповторна врода. Карпати - це чарівний куточок земної краси. Флора та фауна, і різні за складом ліси. Перепади висот, різноманітні ґрунти. Відвідавши одного разу Карпати, До них знову повернешся ти. Царство […]

А вітер віє? Виє. А світ - повія? Криє. А ми - то люди? ,,...вряд лі". А їх засудять? Крайні: Так,ті що скраю, Це не останні, Це ті, що можуть, Це й ті, що крають: Серце людини - то на частини, Серце останніх - то на руїни. А […]

А вітер віє? Виє. А світ - повія? Криє. А ми - то люди? ,,...вряд лі". А їх засудять? Крайні: Так, ті що скраю, Це не останні, Це ті,що можуть, Ще й ті, що крають: Серце людини - то на частини, Серце останніх - то на руїни. А […]