В запотіле від сліз вікно,
Ти вдивляєшся знову і знову.
А в новинах одне і теж,
Що не скоро кінець війні.
І благаєш лише одно,-
ПОВЕРНИ ЙОГО ДОЛЯ ЖИВОГО!
Хоч і знаєш від куль втекти
Дуже важко у цім житті.
Тільки він не для того жив
Щоб так легко страху' піддатись.
Він прийде, бо любов твоя
Вічним ангелом хорони'ть.
І відкриються двері ці
Увійде він, щоби обнятись
З тою, що за життя його
Теж боролася кожну мить.
Ми повернемось всі з війни
Хто живими, а хто…Пробачте!
Ми повернемось всі туди
Де чекають нас все одно.
А пока не паліть свічки
І благаю я вас, не плачте!
Бо не рани вбивають нас,
Лише біль серця другого.
В. Юрченко 4. 01.23р<br>Володимир Юрченко
