А він сидів тривожно у маршрутці ,
Й цікаво так дивився у вікно.
Ніхто не знав ,що в нього є на думці,
Та що у серці так його тоді пеклО.
Рюкзак старий ,на собі форма піксель-
І разом з ним усе його буття .
Та усмішку забув собі тоді одіти,-
Її з собою забрала ненависна ві@@на.
А тут все добре: мир та спокій .
І кожен ще живе своїм життям.
А там -болото ,смерть й калюжі крові…
Й дорога ,часто ,вже без вороття….
Сьогодні він щасливий – їде у відпустку !
Зустріне доню , брата, маму обійме.
А там ….у нього ще багато друзів –
Таких надійних він ніколи не знайде.
Він не засуджує нікого ,а лиш плаче –
В такого велетня біжить скупа сльоза.
Бо тут життя ,а там -він смерті бачить…
Яка ж жорстока та нестерпна ця ві@@на!
Halya Zhan<br>Halya Zhan
