В моєму серці — тисячі свічок,
вони горять, висвітлюють бажання.
Їх кожен спалах — крихітний місток
між світом тьми і світом сподівання.
В моєму серці — тисячі вогнів,
вони горять упевнено, не тліють.
Жаринки — як дарунки давніх днів,
які в морози люті душу гріють.
В моєму серці — тисячі свічок.
Пітьмою цих свічок не загасити.
Нестерпний біль — роблю ще один крок,
щоб нову свічку в серці запалити.
Коли вогонь торкається чола,
стискає холодом і жаром мої скроні —
беру вогонь із тисячі свічок.
Несу його у темряву в долонях.
11 квітня 2026 р.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
