Мені снилися вірші — вони промовляли,
Через слово в життя нові сили вплітали,
Там світанки й заграви, відгомін весни,
Там вирують бажання — розбуркують сни.
Вони — ніжність і холод, що бродять ночами,
Мої дивні світи, що летять між рядками,
Через строфи із сну тиша в душу тече,
Де пустоти зіяли — там сонце встає.
Мені снилися вірші — і я прокидалась,
Та їх музика в серці надовго лишалась.
І здавалося: вірш — це рядки моїх слів.
Ні — збудований світ із непрожитих снів.
11 квітня 2026 р.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
