Минуле пам’ять тихо збереже.
І навіть там, де біль ще довго ниє,
в душі колись стихає і живе
не відповідь — а світло, що ясніє.
І це минеться — так казав мудрець.
Здавалося, що світ завис над краєм,
і камінь на ногах немов свинець
донизу тягне. Пекло вже чекає.
І це минеться — шепіт уночі,
і жаль обпік палке кохання в серці.
Схопив рукою вогняні ключі —
і відпустив любов, відкривши дверці.
Усе минає — радість і печаль,
і те, що нині видається болем,
розтане, як у темряві вуаль,
і спомин ляже тихим ореолом.
Минуле пам’ять тихо збереже.
І навіть там, де біль ще довго ниє,
в душі колись стихає і живе
не відповідь — а світло, що ясніє.
12 квітня 2026 р.
