А тиша ніжністю віє,
Не хибно, а все ж таки гріє.
Хотілось пізнати , почути,
Й тривоги ураз всі згорнути.
Та тиша таки заспокоїть,
І лагідно рани загоїть.
Мрії, надії розбудить,
Весну у душі пробудить.
І раптом відчується диво,
Сердечко заб'ється живо.
Та в тиші знайду я спокій. Спокій?
Відчуй , він такий глибокий.
Хай мить ця, ще довго триває,
Душа невпинно співає.
В обіймах тиші я знову ,
Знайду своє щастя нове.
21.09.2024, Івушка Моргентал<br>Івушка Моргентал
