Ти сидиш у темній кімнаті,
Розглядаючи світло в вікні..
І рахучи скільки ударів,
Пролунало десь там, в далині..
Ти стривожено береш телефона,
І читаєш сумні там рядки..
Скільки болю, страждання, скорботи,
Приносити ще будуть вони?!
Ти проводиш в голові паралелі,
Що було, що є, і що буде..
Прокрутивши в думках всі сюжети –
Де зараз близькі тобі люди?!
Ти чекаєш дзвінку в телефоні,
Щоб почути приємні слова:
Усе добре, всі живі, і здорові..
Нарешті скінчилась війна!<br>Maks DrevoSad
